Трудова експлуатація: історія Олега | Захист при працевлаштуванні

Трудова експлуатація: історія Олега

Молодий хлопець мав домівку й роботу, але йому хотілося досягнути чогось більшого в житті

Одного разу від знайомих він почув, що  якісь два брати допомагають  українцям  працевлаштуватися в Лондоні. До цього часу він мав досвід роботи за кордоном – неодноразово виїжджав на роботу до Польщі, маючи робочу  візу.

У червні 2012 року він познайомився з одним із братів Наритників, який запропонував йому таку схему: маючи польську робочу візу, легально їхати до міста Познань у Польщі, де йому нададуть польський паспорт, за яким він зможе переїхати до Лондона й там працевлаштуватися. Вербувальник розказав, та й сам чоловік неодноразово чув, що так роблять інші трудові мігранти, тому хлопець погодився на таку пропозицію.

Наприкінці липня 2012 року чоловік маршрутним таксі дістався до українcько-польського кордону й на пункті перетину Шегині – Медика перетнув кордон пішки за своїм закордонним паспортом, маючи польську робочу візу. А далі дастався Познані. В одному з готелів на околиці Познані хлопець близько тижня чекав на вантажну машину, яка мала відвезти його на місце роботи. Водій вантажівки був у зговорі з братами Наритниками. Він передав чоловікові фальшивий польський паспорт і привіз хлопця до портового міста Дувр у Великобританії.

Коли чоловік дістався місця роботи, в нього забрали його справжній закордонний і фальшивий польський паспорти

Один із братів Наритників, Микола, контролював завербованих українських мігрантів у Лондоні. Він орендував квартиру, у якій проживали близько 10 осіб, що опинилися в такій же ситуації, як герой нашої історії. Микола займався  посередництвом – домовлявся про роботу з власниками будівельних компаній, ресторанів чи інших фірм, у яких потім працювали заробітчани. Він експлуатував завербованих чоловіків, оскільки вони не мали права вибору. Хлопці працювали понаднормово, а  кошти, зароблені ними, Микола отримував сам, але їм віддавав лише частину.

Нашого заробітчанина повідомили, що він має віддати борг 5000 фунтів за його перевезення  до Лондона, а також, що відсьогодні він працюватиме на Миколу. Із зароблених грошей йому повертали 200 фунтів для того, щоб він міг самостійно купляти собі харчі,  і 150 фунтів – для оплати  проїзду до місця роботи.

Чоловік  очікував від своєї поїздки за кордон зовсім іншого

Постійні фізичні перевантаження, психологічний тиск, іноді фізичні погрози, коли чоловік  відмовлявся від виконання робіт, погіршили його психоемоційний стан, він впав у депресію. Микола постійно нагадував йому та іншим заробітчанам про їхнє нелегальне становище, казав, що з ними можуть зробити що завгодно, якщо вони не будуть виконувати Миколині накази.

У січні 2013 року, коли вже зовсім не було сил витримувати фізичний та психологічний тиск, наш заробітчанин по дорозі додому навмисно відбився від інших робітників і здався правоохоронним органам. Поліція помістила його до імміграційного центру, в якому він перебував  близько 2 тижнів. За той час він зв’язався з Посольством України в Лондоні,  де йому виготовили посвідчення особи на повернення в Україну. В імміграційному центрі йому також  допомогли з квитком, і на початку травня  2013 року чоловік повернувся до Києва.

Герой цієї історії постраждав від торгівлі людьми через свою довірливість та необізнаність у можливостях безпечного працевлаштування за кордоном.

«Вас, як і цього молодого хлопця, повинно насторожити, коли вам пропонують «майже» легальне працевлаштування.

Робити підробні документи – це злочин, а також велика необачність віддавати оригінали своїх документів незнайомим людям. Незважаючи на власні порушення законодавства, вкрай необхідно звертатися до поліції та прикордонних служб. Не завжди торгівці людьми після експлуатації відпускають наших дівчат та жінок, а в хлопця була гарна можливість це зробити й раніше, бо він пересувався без пильного нагляду експлуататорів.

Перед виїздом на заробітки людина обов’язково має проконсультуватися з фахівцями в цій сфері або юристами, лишити рідним інформацію про місце праці та працедавця й домовитися про те, щоб вони почали її розшукувати, якщо вона не вийде на зв’язок протягом певного проміжку часу», – пояснює координатор проекту «Протидія торгівлі людьми» Ігор Тридуб.


Переглянути цикл матеріалів про безпечне працевлаштування за кордоном

Якщо ви чи ваші близькі потрапили в ситуацію торгівлі людьми або ви хочете дізнатися більше про те, як уникнути подібної ситуації, звертайтеся в наші Центри протидії торгівлі людьми.

 

Поділитися:


Scroll Up