Трудова експлуатація: історія Івана | Кар'єра для нового життя
uk ru

Трудова експлуатація: історія Івана

Іван народився та все життя жив у Луганській області з мамою. Здобув середню технічну освіту, мріяв про власну сім’ю та роботу, добробут. Але знайти роботу в Луганську не вдавалося, тому хлопець шукав заробіток, де тільки міг

Втративши надію влаштуватися в рідному місті, Іван вирішив шукати долі деінде. Пощастило знайти місце на ринку в Бердянську – він став продавати овочі. Звичайно, це була не мрія його життя, але хоч якась робота.

Згодом кілька хлопців запропонували йому роботу в сільському господарстві. Пообіцяли платити дві тисячі гривень, забезпечити їжею та житлом. Матеріальне становище Івана було важке, у Бердянську його нічого не тримало, тому погодився.

Коли він приїхав до села в Харківській області, в нього одразу забрали документи. Чоловік зрозумів, що потрапив до родини ромів.

Умови побуту й праці, які йому обіцяли, лишилися обіцянками… Насправді його зачинили в сараї разом із свинями та надійно прикували за ногу. Змушували багато працювати – колоти горіхи, слідкувати за домашньою скотиною. Спати доводилося в сіні на купі брудного ганчір’я, їсти давали замало, інколи навіть забували годувати.

Пропрацював кілька місяців. Не було сил терпіти знущання. Іван невпинно шукав варіанти визволення. Він помітив, що раз на тиждень чоловіки цієї великої родини їдуть до міста продавати горіхи та овочі, а вдома лишаються самі жінки, які працюють на вулиці. Хлопець сказав одній із жінок, що його нога почала гнити. Жінка злякалася, відімкнула кайдани та прив’язала його за іншу ногу мотузкою. До наступного тижня він перерізав мотузку, дочекався слушного моменту й утік.

Дорогою його підібрав водій вантажівки. Таким чином Іван опинився в Харкові. Одразу пішов до притулку та якийсь час намагався оговтатись. Десь за тиждень на вокзалі, де він їв разом із безпритульними, йому порадили звернутися до Карітасу.

Іван звернувся до Карітасу та отримав всебічну допомогу

Іван отримав первинну психологічну й продуктову допомогу, для нього було придбано засоби особистої гігієни, куплено взуття та одяг. Згодом з’ясувалося, що, перебуваючи в трудовому рабстві, він носив важке, грубе гумове взуття, часто натирав ноги, тому почався процес гниття ступні. Чоловік потрапив у лікарню, тому необхідно було придбати потрібні медикаменти (бинти, загоювальну мазь та інше). І в цій ситуації йому теж допомогли.

Іван намагався працевлаштуватися самостійного, але марно. Після кількох невдалих спроб знов пощастило: йому також допомогли знайти роботу з наданням житла.

Щодо психологічного стану, то нині Іван почувається добре. Інколи, щоправда, сняться тривожні сни, є недовіра до людей – чоловік із побоюванням підходить до нових знайомств. Проте він натхнений різноманіттям можливостей розвиватися, вірить у хороше майбутнє, а це запорука успішної соціалізації. Іван пишається своєю спеціальністю – він слюсар судів.

Історія Івана сумна, хоч завершення має благополучне. Чоловікові погрожували, забрали документи, йому постійно брехали, що умови утримання зміняться на краще; він був позбавлений медичного обслуговування та свободи переміщення, працював надмірну кількість годин – усі ці фактори дають підставу вважати людину постраждалою від трудової експлуатації.


Якщо ви чи ваші близькі потрапили в ситуацію торгівлі людьми або ви хочете дізнатися більше про те, як уникнути подібної ситуації, звертайтеся в наші Центри протидії торгівлі людьми.