Влаштовуємося на першу роботу в IT: план дій | Кар`єра для нового життя
uk ru

Влаштовуємося на першу роботу в IT: план дій

«Шукаючи першу роботу, ми зустрічаємося з проблемою курки і яйця, адже, як відомо, скрізь потрібні люди з досвідом, а досвід можна отримати на роботі. Вирішити це протиріччя можна, тільки створивши такі умови, за яких роботодавцям буде вигідно вас найняти», – пише Владислав Фурдак у статті для DOU.UA «Як знайти першу роботу в IT: план дій для початківців». З дозволу автора «Кар’єра для нового життя» публікує статтю цілком.

Усім привіт! Мене звуть Влад, і я близько семи років в IT. За цей час бачив безліч компаній зсередини, пройшов десятки співбесід, вивчав нашу й західну кар’єрну специфіки й менталітет.

Після безлічі коментарів і питань, що надійшли в особисту пошту щодо моєї попередньої статті про вивчення .NET я зрозумів, що фахівців-початківців найбільше цікавить питання, як знайти першу роботу. Я буду говорити в основному про розробників, але ці поради стануть у нагоді всім.

Шукаючи першу роботу, ми зустрічаємося з проблемою курки і яйця, адже, як відомо, скрізь потрібні люди з досвідом, а досвід можна отримати на роботі. Вирішити це протиріччя можна, тільки створивши такі умови, за яких роботодавцям буде вигідно вас найняти.

У чому вигода роботодавця? У тому, щоб найняти недооцінену людину, яка володіє хорошою базою: теоретичною, практичною в іншій сфері, мовною, мотиваційною, інтелектуальною.

Можна це показати так:

Кандидат

Саме для знаходження недооцінених талантів і відсіву всіх інших роботодавці проводять або IT-курси, або інтернатури, або програми. Вони інвестують умовну тисячу доларів у людину, щоб із часом заробити на ньому набагато більше. До того ж, сформованого фахівця складно перевчити, та й він буде чинити опір, а новачка можна навчити під себе. Інвестиція в інтерна може дуже добре окупитися за пару років.

Як формується ціна працівника

В інтелектуальної праці немає собівартості. Ціна визначається виключно ринком і обізнаністю працівників про нього.

Фактори, що впливають на ціну людини на ринку праці:

  • загальнодоступна статистика;
  • спілкування з друзями, знайомими, колегами;
  • власний досвід торгів із роботодавцями;
  • мінімальні потреби людини;
  • можливо, експеримент із зондування ринку – спроби продати себе за завищеною ціною;
  • податкове навантаження в регіоні.

У цілому на ринку праці здобувач може або запропонувати свою ціну, або погоджується на ціну, встановлену роботодавцем. Для новачків частіший кейс, коли їм пропонують якусь ціну з огляду на те, що Пропозиція > Попиту. Власне, тренди цих цін і створюють статистику. Якщо Попит > Пропозиції на ринку, кожна нова угода (найм) рухає статистику вгору. Якщо Пропозиція > Попиту, кожна угода рухає статистику вниз. Дуже співзвучно з принципами біржової торгівлі, тільки тут більше хаосу.

Наприклад, за статистикою DOU ціна на джуніорів упала, тому що людей, які бажають працювати в IT, стало більше, ніж місць. Ціни корелюють усередині замкнутої екосистеми (біржі), у даному випадку – міста.

Відповідно, наступний рівень, який може коливати ціну на ринку, – памп / дамп (штучне завищення чи заниження ціни) активів через нагнітання в медіа інформації, що схиляє людей до заниження або завищення своєї ціни. Наприклад, Вася прочитав на DOU, що середня зарплата джуніора –1000 $, а він отримує 400 $. Вася пішов просити більше, шукаючи вакансію на 1000 $.

Я описав загальні тенденції ціноутворення активів (людей), але який актив хоче купити роботодавець? Звичайно, недооцінений! Якщо при виборі дуже досвідченого фахівця часто питання ціни стоїть на останньому плані, у межах розумного, адже людину беруть не під маржу, а під закриття ризиків, то новачок потрібен саме для маржі і якомога довшої.

Алгоритм пошуку першої роботи

Ринок праці в IT в цілому дещо відрізняється від інших ринків.

  • Дуже велика присутність здобувачів та компаній в інтернеті.
  • Дуже швидке поширення інформації про негативні й позитивні події.
  • За багатьма спеціалізаціями попит перевищує пропозицію, виходячи з чого, компанії коректують HR-політики та способи залучення чи мотивації співробітників.
  • Практично немає кумівщини, вам відкриті всі дороги навіть без профільної освіти, тільки б ви змогли зробити роботу нормально.
  • Занадто швидке зростання зарплат, якщо порівнювати з іншими сферами або навіть з IT на заході.
  • Зарплати значно вищі за середні зарплати в регіоні.

У цілому приблизний алгоритм найму в IT-компанію я бачу так (можна абстрагуватися від IT й застосувати його до будь-якої сфери, де вміння приносити результат важливіше від формальностей, інструментарій доступний всім для практики і є відкритий доступ до навчальних матеріалів):

Алгоритм пошуку роботи

Давайте розберемо кожен пункт більш детально.

Зрозуміти, які є напрямки роботи

Можу порекомендувати хороший цикл статей на DOU – «Кар’єра в IT».

Як вибрати напрямок, не маючи досвіду в IT? Думаю, можете шукати щось схоже на те, чим ви вже займалися. Наприклад, перейти з позиції менеджера з продажу на позицію IT-сейлза або з менеджера проектів перекваліфікуватися в IT-менеджера.

Якщо ви тільки випустилися з університету й ще не маєте досвіду, розберіться, як улаштований процес розробки ПО, і, можливо, вам щось сподобається. Але врахуйте, що в невеликих компаніях вам цілком можуть запропонувати змішані позиції. Наприклад, ви будете виконувати обов’язки бізнес-аналітика й менеджера проектів або тестувальника й системного адміністратора. Це цілком нормальна практика.

Вибір спеціалізації

Цей пункт найбільш актуальний для розробників, оскільки є безліч технологій. Тут ми маємо палицю з двома кінцями. Вибираючи найбільш популярну технологію, ви конкуруєте з великою кількістю людей. Вибираючи менш популярну, зменшуєте свої шанси знайти роботу. Можна спробувати порівняти статистику на Djinni, поставивши фільтри «ваше місто, країна», «менше року досвіду» і відповідну технологію. Потім подивитися кількість вакансій, наприклад, на DOU. Загальна кількість вакансій може бути непрямим показником кількості вакансій для новачків, є певна кореляція.

Я можу виділити такі чинники вибору технології:

1. Прив’язка до місця проживання.

Якщо ви прив’язані до певного міста й не хочете переїжджати – з’ясуйте:

  • скільки компаній використовують цю технологію у вашому місті;
  • скільки компаній влаштовують інтернатуру та внутрішні курси за цією технологією;
  • який середній рівень заробітку за цією технологією у вашому регіоні.

Можете глянути статистику на DOU. Правда, занадто маленька вибірка може бути нерепрезентативною. Необхідно спілкуватися з представниками цього напрямку, які вже працюють досить давно й орієнтуються в галузі.

Якщо ви не прив’язані до місця:

  • у столиці завжди більша зарплата й об’ємніший ринок праці, тобто знайти роботу буде простіше;
  • можливо, в якомусь місті буде відкриватися інтернатура або практика при компанії – відмінна можливість;
  • є варіанти віддаленої практики або роботи.

2. Особистий інтерес. Якщо вам подобається робити конкретно UI або працювати з базами, пошукайте роботу в цьому напрямку.

3. Опора на ваші вже розвинені сильні сторони й навички. Це може бути цілком хорошою базою для руху в новому напрямку. Наприклад, якщо в школі ви любили адмініструвати Linux, чому б не стати DevOps?

4. Простота входу. Щоб розібратися в технологіях типу HTML, CSS, WordPress, потрібно куди менше часу, ніж на вивчення Java або C # разом з усіма фреймворками. Однак і «стеля» заробітку буде не така висока, особливо якщо ви підете отримувати першу практику на фриланс. Але це може стати відмінною точкою входу для подальшого розвитку.

5. Можливість знайти першу роботу віддалено. Якщо у вас є портфоліо на GitHub, ви знаєте англійську, ніхто не заважає вам написати в будь-яку веб-студію або IT-компанію у світі й запропонувати свої послуги. Але «віддаленщики» без значного досвіду швидше будуть працювати з HTML, PHP, CMS, ніж із мовами, заточеними під Enterprise (промислову розробку корпоративних рішень) – C # або Java. Колись я допоміг другові з мінімальним досвідом в PHP знайти роботу в малайзійській веб-студії на непоганий рейт, але він переоцінив свої сили, і спрацюватися в них не вийшло.

Зрозуміти, які навички необхідні

Досить очевидний і водночас дуже неочевидний пункт.

Наприклад, ви хочете стати розробником мобільних додатків. Вам необхідно зрозуміти, з чого в цілому складається розробка мобільного додатка, які використовуються мови, які технології є, які застаріли, які потрібні на ринку праці. Зрозуміти це необхідно, щоб результатом першої фази навчання став звичайнй працюючий мобільний додаток, який робить щось просте. Тут вам може допомогти людина, що розбирається в темі.

Найперший критерій успіху в програмуванні – реалізація згідно з ТЗ (техзавданням), але часто буває, що є і другий критерій – більш вдале ТЗ, складене в процесі роботи. Але це вже досвідчені фахівці можуть ставити під сумнів ТЗ, щоб попередити глобальні помилки клієнта.

Відповідно, щоб вивчити, як побудувати додаток, необхідно:

  1. Вивчити базовий синтаксис, IDE, методи фреймворків.
  2. Знайти вже готові програми, з’ясувати, чому вони побудовані саме так, зробити свою за зразком.
  3. Повторити це кілька разів у декількох конфігураціях, щоб навчитися бачити потенційні проблеми й нестиковки – це вже досвід.

Власне, програмування – процес зведення невідомих завдань до відомих. У цьому вона схожа на математику. Ми знаємо методи бібліотек і синтаксис, а як спочатку в точності буде виглядати програма – не знаємо. Але ми це виводимо.

Із розробкою в цьому плані простіше. А що робити бізнес-аналітикам або QA? Аналогічно – з’ясувати, які артефакти споживає бізнес-аналітик на вхід, що видає в результаті, і який критерій успішності роботи. Наприклад, на вхід – це інформація, знайдена в ході спілкування із замовником, у якого є завдання, які вирішуються засобами IT. Результат – описати поведінку певної системи: функціональні й нефункціональні вимоги, намалювати макети, які вирішують задачу клієнта.

Критерії успіху: доступність і зрозумілість для розробників, повнота опису поведінки (специфікація) і, як наслідок, – вирішення задачі клієнта. Є ще додаткові: вдалість обраних рішень із точки зору економії бюджетів замовника, але це вже наступний рівень.

Власне, вам необхідна література про те, як виявляти потребу клієнта, схематизувати (наприклад, IDEF0), організувати UI, писати вимоги.

Розуміючи, з чого складається процес роботи, які вхідні та вихідні дані, ви на базовому рівні зрозумієте, з чого складається робота в обраному напрямку, будете бачити загальну картину й розуміти, куди рухаєтесь. Це допоможе зберігати мотивацію та концентрацію на навчанні. А розібратися з цим питанням найпростіше, спілкуючись із людьми, у яких уже є досвід.

Навчання

Якщо ви починаєте навчання із самих основ, можливо, вам буде краще піти на курси. Як я писав у своїй статті про розвиток у .NET, рекомендую курси на 3-6 місяців, із постійним контактом з експертами, зворотним зв’язком. Триденні курси вам нічого не дадуть, а тільки розчарують.

Ще один спосіб – пошук ментора серед знайомих. Але дотримуйтеся головного правила: не нав’язуйтеся кожні п’ять хвилин із питаннями, записуйте та ставте їх у кінці тижня пачкою. Більш ніж упевнений, що половина з них відпаде до кінця тижня. До того ж, якщо гуглили більше години й нічого не знайшли, – швидше за все, неправильно гуглили. Але існують і дійсно, на перший погляд, неочевидні моменти, які людина з досвідом пояснить вам швидко та зрозуміло.

Найкращий метод навчитися щось робити – намагатися зробити це за будь-яку ціну. Якщо ви вчитеся на розробника, починайте з реалізації простих програм типу змійки, тетрису, шахів тією мовою, яку вивчаєте. Відразу ж у вас виникнуть питання про структури даних й ООП, і це будуть хороші питання.

Але роботодавцю ви будете цікаві, якщо зможете реалізувати мінімальний працюючий продукт за своєю спеціалізацією. Спробуйте пошукати в інтернеті тестові завдання в різні компанії. Думаю, саме такого роду продукти будуть найкращі. Пошукайте в Гуглі «тестове завдання <вставити назву вашої технології>». Також не забувайте викладати їх на GitHub!

Але про це поговоримо нижче.

Точки входу в першу роботу

  1. Фриланс-біржі.
  2. Допомога знайомим, наприклад, зробити сайт меблевого магазину чоловікові сестри.
  3. Знайомі фрилансери можуть віддати вам своє нескладне замовлення за невеликі гроші або зовсім безкоштовно, але з умовою, що вкажуть вам на ваші помилки й дадуть зворотний зв’язок.
  4. Участь у будь-яких програмах університету, які допомагають улаштуватися на роботу. Поговоріть із людьми з кафедри, може, вони підкажуть.
  5. Стартапи або просто особисті проекти людей, які вже десь працюють. Великих бюджетів немає, але й вимоги до коду та знань там мінімальні – лише б працювало.
  6. Курси IT-компаній, після яких можливе працевлаштування.
  7. IT-компанії, що набирають людей на оплачувану чи неоплачувану інтернатуру.
  8. Тимчасова, можливо, навіть спочатку неоплачувана робота.
  9. Вхід у суміжну спеціалізацію для набору досвіду. Наприклад, ідете в manual QA, щоб перейти в Automation.
  10. Випадок досить рідкісний, але, якщо ви добре орієнтуєтеся в якійсь сфері й можете заробити, вирішивши чиюсь проблему у вашій предметній області за допомогою IT-засобів, то, в гіршому випадку, це досвід, який допоможе в подальшому, а в кращому – гроші.

Головне правило для вас: краще погана робота зараз, ніж хороша ніколи. Будь-який досвід розробки для замовника цінується набагато більше, ніж ваші особисті продукти або теоретичні знання.

Просування себе в інформпросторі

На старті дуже важливо дати всім знати про себе. Можливо, вам допоможе навіть випадковість, і вас помітять.

1. Заповніть соціальні профілі й чітко вкажіть, що ви шукаєте:

  • LinkedIn – у статусі можете написати «looking for a job», опишіть, які курси пройшли, де вчилися, роботу якого напряму шукаєте.
  • Facebook – додавайтеся в максимальну кількість груп, пов’язаних із вашою спеціалізацією, відстежуйте повідомлення про будь-які можливості брати участь у чиємусь проект або інтернатурі.
  • DOU – стежте за анонсами інтернатур – Junior дайджест, Календар.
  • Work.ua, AIN.ua – теж зайвим не буде залити сюди своє резюме або шукати вакансії.
  • Обов’язково заведіть на GitHub профіль зі своїми виробами.
  • Створіть профіль на Djinni. Суму поставте не дуже велику або взагалі символічну, можете орієнтуватися на ті, що є. Обов’язково додайте посилання на GitHub, це виділить вас серед інших.
  • Дружіть із рекрутерами, додавайте всіх підряд на LinkedIn, вони вам ще знадобляться.
  • Підпишіться на рекрутерські групи на Facebook, типу такої.

2. Після того, як базово освоїли обрану технологію, зв’язуйтеся з рекрутерами місцевих компаній і відправляйте їм резюме, запитуйте про можливості для себе. Наприклад, у компанії, де я працюю – DataArt – є інтернатура, а також різні офлайн-школи – QA, .NET, алгоритми в різних локаціях. Це чудова можливість для старту.

3. Займайтеся нетворкінгом, або, по-простому, проникніть у тусовку. Ходіть на всі безкоштовні події, знайомтеся з людьми, запитуйте поради. З порадами досвідчених ви, можливо, куди швидше знайдете того, хто вам допоможе. Якщо пішли шляхом фрилансу, знайомтеся з більш досвідченими фрилансерами й пропонуйте свої послуги.

4. Дізнавайтеся про те, чого не знають інші. Наприклад, одна компанія в Дніпрі набирає інтернів, але ніде не публікує цю інформацію. Знаючи це, я порадив одному другові спробувати себе там, і його взяли.

5. Можете скористатися послугами кар’єрного коучингу. В Україні є компанії, які допомагають переучуватися світчерам (тим, хто хоче змінити роботу на IT).

6. Знайдіть у вашому вузі людей, які якось пов’язані з IT-компаніями. Запитайте поради, як можна потрапити до них працювати.

7. Слідкуйте за сайтами з вакансіями. Там, буває, проскакують вакансії для людей без досвіду. Навіть якщо для вакансії потрібен мінімальний досвід, завжди можна поспілкуватися, адже вакансія написана під ідеального кандидата, і візьмуть усе одно того, хто кращий за інших або просто сподобався. Або вас можуть порадити комусь іншому. У будь-якому випадку заздалегідь ніколи не знаєш, чого очікувати від спілкування і як це допоможе в майбутньому.

8. Напишіть хороше резюме. Хорошим воно вважається тоді, коли говорить тому, хто вас наймає, чим ви можете бути корисні й чому він повинен найняти саме вас. Із точки зору оформлення це повинні бути смислові блоки з витягами інформації про вас як про фахівця, які привертають увагу, – лаконічні, конкретні, без брехні. Можете прочитати хороший цикл статей із цієї теми на DOU.

На заході також популярні cover letter і CV. Різниця між резюме та CV в тому, що CV – детальний опис того, чим ви займалися, ваш досвід, навички, освіта та інше; резюме – короткий витяг на одну сторінку. Cover letter – по суті, лист, що пояснює мотивацію працювати в конкретного роботодавця. У нашій культурі, думаю, досить буде одного резюме, але новачкам бажано підійти до цього більш скрупульозно. Можна написати cover letter – указати, чому саме ви хочете працювати в конкретного роботодавця. Із сотень резюме, які отримують рекрутери на вакансію джуніора, саме ваше може сподобатися завдяки cover letter.

Також не соромтеся писати follow-up’и – листи, що нагадують про вас.

Перегляньте статистику по каналах найму за минулий рік, беріть їх на замітку.

Співбесіди

Скажу відразу – не чекайте, що вас візьмуть. І не турбуйтеся через результати. Будьте готові до відмов – вони розвіють ваші ілюзії про самих себе і про ринок. У будь-якому випадку на співбесіді ви зможете:

  1. Попросити рекомендації – літературу та інше.
  2. Дізнатися пару цікавих відповідей на питання про технології.
  3. Показати себе компанії. Можливо, вам скажуть прийти через пару місяців, коли вивчите це і це. І це буде дуже добре.

На першу роботу погоджуйтеся на будь-яких умовах, це ваш квиток у розвиток.

Навчаючись удома місяцями, ви не зможете оцінити глибину ваших навичок, знань і отримати реальний досвід. А ось почати працювати мало не за безкоштовно й водночас розвиватися – куди більш швидкий шлях.

Можливо, на заході це доречно, але в наших реаліях сформувався якийсь карго-культ навколо HR-процесів найму і співбесід. HR ставить незручні питання, здобувач незручно на них відповідає, і начебто всі впоралися зі своєю роботою.

Часто на співбесідах ставлять питання, про які придумано чимало жартів:

– Ким ви бачите себе через п’ять років?
Думаю, вам треба розробити особисту систему та зрозуміти, де ви дійсно бачите себе через п’ять років. Якщо ви скажете, що історія трудових відносин із цією компанією може тривати і п’ять років у разі найму, якщо ваші бажання будуть збігатися з можливостями компанії, це цілком усіх влаштує.

– Чому ви хочете працювати саме в нашій компанії?
Думаю, ваша відповідь – «бо це чудова можливість почати». Якщо в компанії є якісь досягнення, можете про них сказати. Це підкріпить віру у вашу майбутню лояльність.

– Опишіть свої сильні сторони.
Згадайте свою успішну роботу та скажіть, завдяки чому вона була виконана. Ось вам і сильні сторони.

Трохи про наймання не тільки для початківців

Часто на співбесіді запитують про пріоритети людини в роботі, що для нього важливо. У західній культурі відповідь «гроші» не зовсім прийнятний, тому що в будь-якій професії, якщо ви хороший фахівець, ваші базові потреби будуть якісно закриті, IT там не є надприбутковим щодо інших професій. У наших реаліях усе трохи інакше.

Я розробив собі фреймворк для відповіді на будь-які питання щодо найму. Це піраміда-список особистих чесних потреб, я можу їх обґрунтувати. У кожного список може бути свій.

Читається він від низу до верху.

Найм

Погодьтеся, участь у революційному проекті, коли в офісі зламаний туалет, колеги-дебіли й затримана на місяць зарплата, не дуже-то надихає. Працюємо ми, врешті-решт, заради грошей. Уявіть: ви б кожен день робили щось цікаве, розвивалися, але за спасибі? Це, можливо, круто, коли ви школяр, але для дорослої людини базис ділових відносин із роботодавцем – завжди гроші. При цьому зайва зацикленість на грошах теж шкодить стабільності. Якщо ви часто будете міняти роботу, в наступні лідери ринку навряд чи потрапите. Вважатимуть, що вас занадто ризиковано наймати через часту зміну роботи.

Ваші пріоритети можуть відрізнятися від моїх, і це нормально. Роботодавців можна розділити умовно на два табори: тих, які готові приймати чесні відповіді й визнавати гроші мотивацією; і тих, хто може поставити на вас тавро «грошова мотивація» та не розглядати зовсім. Тому, перш ніж йти в компанію, я б рекомендував дізнатися про неї зсередини.

Про гроші

Розповім, як це працює в аутсорс-компанії. У продукті все може бути трохи інакше через саму бізнес-модель.

Роботодавці намагаються уникати питання грошей у корпоративній культурі, забороняють співробітникам розмовляти про зарплати. У цьому є розумне зерно: заплатити всім і багато не вийде, а якщо люди будуть знати зарплати один одного, цілком можливі суперечки про несправедливість тощо.

Також частіше відштовхуються від побажань кандидата, адже в кожної вакансії є межа. Можливі два варіанти: кандидат називає суму вищу або нижчу.

У першому випадку йому, швидше за все, відмовлять. Адже дати людині морквину, меншу від тієї, яку він уявив, – значить, позбавити мотивації, і вдалого співробітництва не вийде. Іноді можуть накинути сотню-дві зверху, якщо це в межах бюджету, – це забезпечить мотивацію і більш результативну роботу при невеликих операційних втратах компанії. Те ж саме з бонусами: компанії платять бонуси, заохочуючи людину локально, щоб нейтралізувати імпульс вимагати компенсацію вище.

Якщо кандидат назвав суму нижчу, його додадуть у пул активних кандидатів, із яких виберуть найкращого за співвідношенням «ціна-якість» або з якихось суб’єктивних критеріїв.

Якщо кандидат буде спочатку знати межу – захоче попросити більше, ніж планував спочатку. А це все зайві операційні витрати, адже система найму – частина бізнесу з оптимізації витрат, тому межу («стелю») зазвичай приховують.


Scroll Up