5 головних навичок піарника, які коштують більше на $500/міс | Кар`єра для нового життя

5 головних навичок піарника, які коштують більше на $500/міс

Що робить вас більш дорогим фахівцем?

Сьогодні – про ті навички, оволодівши якими, можна бути впевненими, що ви заслуговуєте мінімум плюс 500 баксів до вашої поточної ЗП.

Звичайно, $500 плюс до вашої поточної ЗП – це умовно. І формат щомісячної оплати теж умовний. Це може бути плата за проєкт. Це може бути й $5000 тощо. Але все ж, за реаліями ринку праці піарників в Україні, рівень ЗП мідл-менеджерів у середньому $500-1500 саме стандартної щомісячної оплати (я спираюся в цьому матеріалі якраз на те, що маємо тут і зараз).

Уявімо умову, що ви приходите на ринок праці в Україні початківцем-піарником з 1-3 роками досвіду роботи й отримуєте близько $600 у місяць. Вас курирує піар-лід або маркетинг-директор (якщо в компанії є відділи) або просто директор/власник організації (якщо невелика компанія однієї спрямованості – піар, реклама, креатив).

Не важливо, міняєте ви місця роботи чи перебуваєте на місці 3 роки – ви напрацьовуєте досвід. Якщо ви не сидите вдома домогосподаркою/домогосподарем роками без роботи за фахом або хоча б фрилансу, не займаєтеся підробітком офіціантом без прокачування своїх профільних навичок, то це все вважається за напрацювання досвіду. Усе зараховується в професійний стаж. Крім кількісного стажу, є і якісний, тобто ті навички, які роблять вас дорослішим і дорожчим як фахівця.

$500

Продемонструвавши ці 5 головних навичок як піарник, ви можете бути впевнені в тому, що ваша місячна ЗП вже мінімум на $500 дорожча.

Чому? Бо ці навички:

  • є навіть не в кожного керівника, який за замовчуванням наділений великими повноваженнями і ЗП;
  • допомагають вам самим стояти твердіше на ґрунті, оскільки ви будете знати й розуміти всі етапи проєкту;
  • дадуть можливість вам самим впливати на процес проєкту, навіть не будучи керівником;
  • допомагають зміцнити вже наявні піар-скіли в єдину грамотну й ефективну концепцію моніторингу-планування-продажу з контролем результатів.

Перейдемо до навичок

  1. Співпраця і неконфліктність. Точніше, гнучкість контролю над тим, коли робити конфлікт, а коли не робити. Більшою мірою ми можемо самі впливати на те, чи буде конфлікт. І дорогий піарник частіше не конфліктує, ніж розправляє пір’ячко, як бойовий півник. Просто пам’ятайте: кожен раз, коли ви кличете пообідати разом нового колегу, який вам «не дуже», якийсь бог у краватці (або просто в невипраному худі) – додає вам пару сотень $. Насправді, слово «неконфліктність» – для професіоналів, і я часто кажу, що треба пройти багато конфліктів, щоб реально вміти (!) бути неконфліктним. Причому не навмисно, а реально, коли вуса не ворушаться від підвищення градусів навколо. Співпраця дає дуже цінний бонус – час. Час залишитися в цій ситуації, з цими людьми – і поспостерігати більше, краще дізнатися про все, побачити реальну картину. Але ж реально проявляє всіх і все тільки час. Так що в деякому вузькому контексті неконфліктність навіть передбачає терпіння (теж дуже обережно), оскільки імпульсивні провокації швидко оголюють якісь прикордонні стани людей. А ось саме час уже демонструє тенденцію в поведінці, характері, позиції. Тому – терпіти, щоб побачити більше. Так, це дорого. Але ж ми як раз про це. До речі, часто чим більше ЗП – тим більше вам доведеться бути членом команди, навіть якщо ви не командний гравець і божилися, що ніколи ні на один айсбрейкінг або брейнштормінг. Типу вибачте типу за булщіт. Але це рили теж типу важливо. Вам усе частіше доведеться бути суддею й говорити від імені команди.
  2. Бачити загальну картину. Не просто розуміти, навіщо ми розміщуємося з цією статтею в тому журналі, а взагалі розуміти, навіщо на даному етапі потрібна медіапідтримка, які результати ми очікуємо отримати, скільки грошей і часу туди готові вкласти, і які ризики нас чекають, якщо ми займемо пасивну позицію із цим піар-напрямком. І так щодо кожного піар-інструменту – івентів, соцмереж, реклами на ютубі тощо. Якщо продовжувати ставити питання, піар може аналізувати (так, а не «передбачати») майбутнє. Тому що здатність бачити картину = бачити взаємозв’язки = розуміти, на чому ґрунтується результат = не стріляти по горобцях. Інтеграція процесів – розуміння того, як що працює і хто над цим працює і – здатність впливати на це. При цьому робити акцент і фокус тільки на свою спеціалізацію. Тому що бути кращим краще дійсно в одному.
  3. Брати відповідальність тільки на себе, навіть якщо є ще 100500 людей. Звичайно кожен робить своє коло завдань (звучить просто як коло пекла), і він за нього відповідальний. Але з піарника часто буває попит не тільки за піар. Адже, здавалося б, розмістив статтю у виданні – і можна задерти підбори на стіл і спочивати. Але з піарника запитають ще про дизайн банера (а не з дизайнера), про верстку статті (а не верстальника), про насиченість статті seo-ключами (а не з сеошника), про відсутність комплексних результатів від цієї статті (а не з піар- директора або з гендиректора). Тому просто треба бути готовим до того, що запитають. І краще, якщо ви знаєте, про що саме. Правильна оцінка й контроль над якістю – обов’язкові.
  4. Здатність аргументувати важливість та ефективність впровадження ваших ідей і так само аргументовано критикувати інші ідеї. Тобто ТимХтоПриймаєРішення ясно викладати, показувати графіки, магістерський диплом, клястися священним слоном, що ви знаєте, про що про говорите, і ваша ідея потрібна терміново, тому що «перше-друге-третє» і з мінімумом бюджету і ризиків, а ідея Василя Есміральдовіча ні-ні, бо «четверте-п’яте-десяте». Ах, так, ще здатність доводити вашу ідею на ділі «під ключ»
  5. Знання ціни і цінності – часу-людям-вчинкам-діям-рішенням-ідеям. Розуміти з півоберту, що ціна, яку пропонує потенційний підрядник на фриланс-сайті – явно в 3 рази завищена. А чувак на співбесіді на позицію мідл-менеджера з піару тягне хіба тільки на джуніора. Хтось каже, що не втручатися добре. Але тих уже чекають у пеклі. А, згадала, пункт №1 – співпраця і неконфліктність.

Що дає впевненість, свободу й силу піарникам? Коли піарник може і сказати, і відчути, і сам у цьому не сумніватися (тобто не здаватися, а бути), що він реалізувався. І левову частку в цьому грає фінансова винагорода, а не айсбрейкінгі і паті-харди. Адже танцюється на танцполі в оточенні колег веселіше, коли в кишені + $500.

 

Автор: Наталя Бурило
Джерело: http://bit.ly/2EYeBHn

Поділитися:


Scroll Up