Чи потрібно погашати кредит внутрішньо переміщеним особам?

Чи потрібно погашати кредит внутрішньо переміщеним особам?

На даний момент Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» введено мораторій на нарахування кредиторами пені та/або штрафів на основну суму заборгованості. Тобто відсотки за кредитами продовжують нараховуватися, призупинили тільки нарахування штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за виплатами.

Цей самий закон забороняє кредиторам стягувати і продавати предмет іпотеки, розташований на території проведення АТО. Також не можна виселяти мешканців з переданих в іпотеку приміщень, щодо яких уже є судове рішення про стягнення.

Штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності, в тому числі банками і фізичними особами, а також відсотки за користування кредитом не нараховуються тільки військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а також резервістам і військовозобов'язаним – з моменту призову по мобілізації і до закінчення особливого періоду (п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» забороняє стягнення нерухомого майна, якщо воно підпадає під визначені в ньому критерії. Так, не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника):

1) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави відповідно до статті 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки відповідно до статті 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає в якості забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами – резидентами України в іноземній валюті, за умови що:

- Таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, що знаходиться в іпотеці, за умови що в позичальника або майнового поручителя у власності не перебуває інше нерухоме житлове майно;

- Загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири і 250 кв. метрів для житлового будинку;

2) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного в пункті 1, при недостатності коштів, отриманих кредитором від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки);

3) кредитна організація не може поступитися (продати, передати) заборгованістю або боргом, визначеним у пункті 1, на користь (у власність) іншої особи.

Таким чином, зазначені вище закони (крім ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей») лише призупиняють нарахування штрафів і права кредиторів на вилучення та реалізацію застав, проте не скасовують зобов'язань з погашення кредиту і відсотки по кредиту продовжують нараховуватися. Після припинення АТО мораторій буде знятий і банки відновлять нарахування пені і штрафів на основну суму заборгованості. Оскільки штрафні санкції виражені у відсотках, то чим більше сума заборгованості, тим більша сума штрафних санкцій. Також у банків знову буде право вилучати заставне майно.

Крім того, існує єдина база неплатників. Якщо інформація про боржника потрапляє в цю базу, в подальшому йому буде проблематично взяти кредит навіть в іншому банку.

Однак банки зацікавлені в тому, щоб борг не зростав, щоб не формувати резерв зі своїх коштів і поліпшити свою звітність. Тому банки можуть піти назустріч позичальникам у питанні реструктуризації кредиту (розглянути більш прийнятні умови погашення кредиту).

Іноді банки можуть також визнати заборгованість безнадійною. Це право банку, але не обов'язок.

Щоб заборгованість була визнана безнадійною, вона повинна відповідати вимогам п. 14.1.11 ст. 14 Податкового кодексу України. Так, безнадійна заборгованість – це заборгованість, яка відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності (3 роки);

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи при відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення (якщо в померлого є спадкоємці, їм необхідно відмовитися від спадщини, оскільки на них перейде зобов'язання з відшкодування кредиту);

в) прострочена заборгованість осіб, які в судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов'язаних з таким кредитором, і осіб, які перебувають (перебували) з таким кредитором у трудових відносинах;

г) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора щодо якої не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб – заборгованість, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

е) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, що не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови що дії з примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Однак прощений кредит згідно з п. 164.2.17 ст. 164 Податкового кодексу України є доходом, отриманим платником податку як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податків, прощеної (анульованої) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства.

Таке додаткове благо (прощений борг) включається в суму доходу кредитора і він повинен сплатити податок з доходів фізичної особи державі.

У разі списання кредиту банк втрачає право вимагати його виплату від позичальника. Банк, списуючи кредит, «виводить» свої кошти з резерву, закриваючи таким чином проблемний портфель. Отже, позичальник повністю звільняється від погашення кредиту. Така позиція викладена також у рішенні Вищого спеціалізованого суду (справа № 6-40809св14).

ВИСНОВОК: оскільки зобов'язання за кредитами не припинені, боржники зобов'язані платити, відсотки за користування кредитом нараховуються, але штрафні санкції не нараховуються. Оскільки банки також зацікавлені в поверненні коштів, у роботі з боржниками вони можуть піти на компроміси. Доцільно звернутися в банк із заявою про реструктуризацію кредиту. Можливо, банк зможе запропонувати більш лояльні умови для погашення кредиту. Крім того, якщо заборгованість можна віднести до безнадійної, банк може самостійно прийняти рішення про прощення боргу (це право банку, але не обов'язок). У цьому випадку позичальник повністю звільняється від погашення кредиту, але зобов'язаний сплатити податок з доходу фізичних осіб.

 

Автор статті: юрист БФ «Карітас Краматорськ» Назаренко Тетяна Миколаївна.