Щодо проставлення штампу про реєстрацію на довідці ВПО

Щодо проставлення штампу про реєстрацію на довідці ВПО

Останнім часом набирає обертів ситуація із проставленням штампів про місце перебування на зворотному боці довідок ВПО.

Незважаючи на те що необхідність проставляти штампи територіальними органами Державної міграційної служби (далі – ДМС) на довідках ВПО була скасована відповідно до норм Закону України від 24 грудня 2015 року № 921 «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», що набрав чинності 13 січня 2016 року, співробітники управлінь праці та соціального захисту населення (далі – УПСЗН) продовжували, а подекуди й до сьогодні продовжують вимагати у ВПО довідки із штампами ДМС, спираючись на норми Постанови Кабінету Міністрів України № 509 від 1 жовтня 2014 р. «Про облік внутрішньо переміщених осіб».


Проте раніше більшість ВПО вважали за краще виконати 
неправомірну вимогу співробітників УПСЗН та раз на 6 місяців поставити штамп в підрозділі ДМС, щоб отримати свої соціальні та пенсійні виплати, які залежать від наявності довідки про взяття на облік ВПО та її «дійсності», виходячи із тлумачення уповноважених осіб УПСЗН або управлінь Пенсійного фонду України (далі – УПФ). 

Однак 4 квітня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» від 10 грудня 2015 року № 888, яким внесені суттєві зміни до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі – Закон про свободу пересування).

Зокрема, з 4 квітня 2016 року Державна міграційна служба склала повноваження щодо реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб.

З 4 квітня 2016 року цю функцію – реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб – здійснюють виконавчі органи сільських, селищних або міських рад, сільські голови. При цьому статтю 3 Закону про свободу пересування доповнено абзацом десятим, згідно з яким до переліку документів, до яких належать відомості про місце перебування, включено довідку про взяття на облік ВПО.

Отже, відтепер місцеві ради мають законодавчі підстави здійснювати роботу із ВПО та на їхню вимогу ставити відмітку про реєстрацію місця перебування.

Тож за бажанням ВПО до їхньої довідки про взяття на облік може бути внесена відмітка про реєстрацію місця перебування відповідним виконкомом місцевої ради.

Незважаючи на вищевикладене, на сьогодні фіксується значне погіршення ситуації із призначенням/подовженням виплат, оскільки нові органи реєстрації місця проживання/ перебування ще не запрацювали, а ДМС вже остаточно склала свої повноваження щодо здійснення реєстрації місця проживання фізичних осіб.

Також ситуація ускладнюється тим, що подекуди органи реєстрації при виконкомах не володіють достатньою мірою інформацією про свої повноваження та відмовляють ВПО у проставленні позначки про місце перебування, а в деяких випадках працівники УПСЗН та УПФ відмовляються приймати довідку ВПО із штампом, проставленим виконкомом місцевої ради, продовжуючи вимагати довідку із штампом ДМС. І внутрішньо переміщені особи в черговий раз стають заручниками ситуації: через зарегульованість отримання виплат та суперечливість нормативних актів ВПО знову не можуть отримати соціальну допомогу та пенсійні виплати.

На сьогодні, на жаль, на території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Харківської областей немає єдиної позиції щодо можливості/обов’язку відділів реєстрації у виконкомах реєструвати місце перебування ВПО та чіткого єдиного порядку, як саме відбувається ця процедура.

Додатково зазначимо, що з 5 квітня 2016 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», якою регулюється процедура реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб. При цьому вказані Правила не містять чітких норм щодо реєстрації місця перебування в цілому. Більш того, процедура реєстрації місця перебування ВПО та внесення відомостей до довідки ВПО не передбачена взагалі.

Звертаємо увагу ВПО: процедура реєстрації місця перебування ВПО, включаючи перелік документів, Правилами не передбачена. 

Отже, якщо з ВПО для реєстрації місця перебування вимагають будь-які документи (договір оренди, згоду власника тощо), такі дії можна кваліфікувати як перевищення службових повноважень: подання таких документів не передбачено ні законами, ні підзаконними актами.

Таким чином, для захисту своїх прав особам потрібно звертатися до виконкомів письмово, склавши заяву у двох екземплярахУ заяві слід зазначити вимогу зареєструвати місце проживання ВПО за певною адресою, а в разі відмови у вчиненні цієї дії надати письмову відповідь.

Зауважимо, що краще таку заяву скласти у 2-х примірниках, подати до приймальні установи та зафіксувати реєстраційний номер вхідної кореспонденції. Після 30 днів на таку заяву має обов’язково надійти письмова відповідь із поясненням, на якій підставі співробітники відмовляють у законній вимозі ВПО.

Досвід показує, що отримуючи письмову заяву від громадянина, чиновники починають більш якісно ознайомлюватися із законодавчими актами та діяти виключно в рамках законодавства.

Тож ситуація може вирішитися на користь ВПО значно раніше, до закінчення 30-денного строку, наданого для відповіді на звернення громадянина. У разі коли на звернення ВПО буде надана відповідь, що свідчить про порушення законодавства та тим самим погіршує становище ВПО, юристи МБФ «Карітас України»  допоможуть ВПО оскаржити неправомірні дії чиновників безкоштовно.

 

 Матеріал підготовлено проектом  «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам», який реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR)  http://goo.gl/dZHEq1